28 квітня День охорони праці

Ідея проведення Всесвітнього Дня охорони праці бере початок від Дня вшанування пам’яті працівників, які загинули на роботі. Він вперше був організований американськими та канадськими робітниками в 1989 році. Починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу відзначають Всесвітній день охорони праці.

Це зробили для того щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, зменшити травматизм на виробництві, а також для збереження здоров’я покоління.

Законодавство про охорону праці складається з :

• Закону України «Про охорону праці», 

• Кодексу законів про працю України, 

• Конституції України,

• Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.     

  Головне завдання будь-якої країни – зберегти молоде покоління  як безцінний  потенціал для майбутнього становлення ефективної сильної держави.

   Особливу роль у цьому процесі відведено освіті – саме тут з молоддю мають проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу та навчання, спрямовані на формування культури охорони праці майбутніх працівників.

 В Україні інтереси молодих працівників до 18 років  захищені нормами законодавства - не дозволено прийом на роботу осіб до 16 років, установлено скорочений робочий тиждень, заборонено працювати уночі та в позаурочний час. Але відповідного захисту потребує і молодь до 24 років, яка ще не має належних навичок та достатньо досвіду, не досягла фізичної і психологічної зрілості.

 Доволі часто молоді працівники приймають не досить обдумані рішення, пов’язані з ризиками, та не усвідомлюють, що їх необачність на роботі може спричинити небезпеку не тільки для їхнього життя, але й для життя і здоров’я тих, хто їх очолює.

  Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість - одна з найважливіших умов відчуття життєвої повноцінності. Вибір навчального закладу, а згодом професії, значною мірою впливає на все наступне життя молодої людини. Тут не можна докладатися на випадковість та квапитися. Необхідне найсерйозніше ставлення до цієї проблеми. Не менш важлива обставина - людина повинна робити те, до чого має хист і здібності. Таку працю вона виконуватиме залюбки і найкраще. Це принесе користь людині і всьому суспільству.

Для реалізації конституційного права на охорону життя і здоров'я в процесі трудової діяльності працівник зобов'язаний:

• дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих

людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

• знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила

поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

• проходити в установленому законодавством порядку попередні та періодичні

медичні огляди;

• відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація,

небезпечна для його життя чи здоров'я, або людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля і негайно  повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця;

• про кожний нещасний випадок негайно повідомити керівника робіт або

роботодавця, зберегти робоче місце в такому стані в якому стався нещасний випадок, якщо дана ситуація не спричинить ще нещасний випадок, вжити заходів щодо надання першої медичної допомоги.

У сучасному світі жінки і чоловіки можуть обирати будь-яку професію й працювати там, де їм найбільше подобається.