До Дня Пам'яті Героїв Небесної Сотні
20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України
З метою вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні, прищеплення любові до Батьківщини, виховання національно-патріотичної свідомості, розвитку бажання стати гідними громадянами України в Грушовецькому НВК протягом 18 - 19 лютого було проведено цикл заходів присвячених річниці Революції Гідності: Пам’яті Героїв Небесної Сотні
У фойє навчального закладу було створено куточок "Герої не вмирають"....... 107 загиблих. Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому – Іванові Наконечному – виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарієві Войтовичу – лише 17.
Учнівське самоврядування презентувало роботу над проєктом "Наш Герой", присвяченому загиблому в ході проведеної АТО односельчанину Ігорю Філіпчуку.
У кожному класному колективі було проведено уроки пам'яті, тематичні години спілкування, а також пройшла "тиха"акція "Запали свічку..."
Школярі мали змогу переглянути тематичні фільми «Небесній Сотні присвячується...» про реальні події, які відбувалися на Майдані у 2013 - 2014 р.р.
Україна – країна трагедій і краси, де найбільше люблять волю і найменше її знали, країна гарячої любові до народу і «чорної» зради, довгої вікової, героїчної боротьби за волю і незалежність. Ми не маємо права забути, що Герої Небесної Сотні дали нам можливість жити вільно, будувати нову країну, і ми в неоплатному боргу перед ними. Вони загинули, щоб ми жили. І найменше, що ми можемо зробити – це забезпечення того, щоб їх жертва не була марною та щоб подібне більше ніколи не повторилось.